Тривалий час і вчителям, і батькам було складно зрозуміти, як оцінювати учнівство не балами, а словами. Та ще й так, щоб це мотивувало й описувало прогрес кожної й кожного під час навчання.
Саме такий підхід передбачає формувальне оцінювання. Утім, як показало дослідження “”Нова українська школа” в 5–6–х класах: виклики впровадження”, проведене ГО “Смарт освіта”, частина вчительства, яке працює з 5–6 класами НУШ, досі не розібралася, що саме передбачає формувальне оцінювання та як його використовувати на практиці.
А ті, хто потоваришував із формувальним, бачать у ньому чимало переваг, особливо під час навчання в умовах війни. Наприклад, декілька вчительок розповіли редакції “НУШ”, що формувальне оцінювання на дистанційці дає змогу постійно надавати учнівству зворотний зв’язок. А ще – мотивує дітей до навчання та вчить їх адекватно реагувати на критику.
Також учасниці курсів від програми “Демократична школа” Європейського центру ім. Вергеланда (Норвегія), розповіли:
- як війна вплинула на роботу з формувальним оцінюванням;
- які переваги бачать вчителі в його застосуванні;
- як педагоги та шкільні адміністрації поглиблюють свої знання про формувальне оцінювання;
- як змінилося розуміння формувального оцінювання.
Детальніше
За матеріалами сайту НУШ (nus.org.ua)
Математика часто сприймається молодшими школярами як нудний і складний предмет. І вже з початкової школи багато дітей “забувають” вдома книжки та зошити або навіть бояться математики. Причини цього можуть бути різними: від невпевненості у своїх здібностях до негативного (занадто вимогливого, суворого, прискіпливого) ставлення батьків чи вчителів. Тому завдання дорослих – пробудити в учнівства справжню цікавість та захоплення цією наукою, яка структурує мислення й розвиває уяву.
