Сайт для вчителів початкової школи

Діти проводять онлайн значну частину дня: грають, навчаються, спілкуються з друзями. Інтернет давно став для них звичним середовищем, у якому цілодобовий батьківський нагляд практично неможливий. Проте дорослі можуть дати дітям знання, як розпізнати небезпеку й уникати ризиків.

Які є поширені загрози для дітей у мережі?
Як батьки можуть захистити дітей?
Як розпізнати, що дитина потрапила в небезпечну ситуацію в інтернеті?
Куди звертатися за допомогою?
Детальніше

Сторітелінг для 1-4 класів (творчі картки для створення дитячих історій, казок і усних висловлювань)

          1 клас. Картка для казочки

Уяви, що маленька мишка живе на галявині серед квітів і метеликів.              Додай пригоди: кого вона зустріла, що їй подарували друзі, чи знайшла вона новий шматочок сиру.                                                                                                 Заверши казочку щасливою кінцівкою, щоб мишка усміхалася разом із друзями.

https://drive.google.com/file/d/1wWIBupwo6f7kU5z8AZsSBVPwF3X4NT26/view?usp=sharing

Мишка

2 клас. Картка для історії 

Уяви, що синій дельфін живе у чарівному океані.                      Опиши його друзів: рибок, морських зірок, чайок чи навіть веселку.               Додай пригоду: що він відкрив під водою, кого врятував або з ким погрався на хвилях.                                                                                                                            Заверши казочку добрим фіналом, щоб усі мешканці океану були щасливі.

https://drive.google.com/file/d/1Vp1NM7i1icmnGXFg6NLcrk2Wwpjwaovz/view?usp=sharing

Дельфін

3 клас. Картка для історії 

Опиши головного героя — привітне сонечко, яке сидить на листку з ромашкою.

Додай його друзів: бджілку, метелика, равлика чи навіть веселку й сонце.

Уяви пригоду: що вони робили на галявині, як допомогли один одному або яку таємницю відкрили серед квітів.

Заверши казочку висновком: чому дружба й радість роблять світ яскравішим.

https://drive.google.com/file/d/1Q1D_3vZ288X1IvKVry79y6od4ki4OgWl/view?usp=sharing

Сонечко

  4 клас. Картка для історії

Опиши двох друзів: хлопчика та дівчинку.                                Додай деталі природи: сонце, хмарки, пташки, метелики, дерева й квіти.         Уяви пригоду: що сталося з їхнім змієм, яку гру вони придумали, кого зустріли на галявині.                                                                                                                Заверши казочку висновком:  чому дружба й спільні ігри роблять літо незабутнім.

https://drive.google.com/file/d/1sQ5M8YlmBWxcB0uAAPePtZvzFIQtoxPR/view?usp=sharing

У 2026 році Всесвітній день вишиванки відзначає свій 20-річний ювілей. Нинішнє свято присвячене підтримці культурної спадщини окупованих регіонів, об’єднуючи людей в Україні та за кордоном.

Українці відзначатимуть День вишиванки 21 травня 2026 року.

Калейдоскоп святкувань: Від рекордів до щирих усмішок у вишиванках

І ось, у третій четвер травня, міста і села, великі й малі, вбираються у вишиванки. Це не просто одяг – це розмова без слів, це єднання поколінь, це відчуття причетності до чогось вічного і глибокого. Сьогодні День вишиванки відзначають у понад 60 країнах світу. Це свято стало платформою для встановлення унікальних рекордів, що демонструють всенародну любов до вишитої сорочки:

• Наймасовіше зібрання у вишиванках:у 2011 році місто Рівне зафіксувало рекордну кількість – 6570 осіб у вишиванках, які разом відзначили День Незалежності.
• Найдовша вишиванка:того ж 2011 року у Чернівцях було створено вишиванку-гігант розміром 4х10 метрів, яка стала окрасою корпусу Чернівецького національного університету – місця народження свята.
• Солодкий символ єдності:львівські кулінари створили неймовірний торт-вишиванку довжиною понад 16 метрів, відтворивши на ньому традиційні українські орнаменти.
• Живі полотна вишитих слів:у різних містах України до Дня вишиванки влаштовували флешмоби, створюючи живі написи з людей у вишиванках. У 2023 році в Києві понад 120 осіб утворили напис “UKRAINE” перед будівлею МЗС. А студенти Хмельницького політехнічного фахового коледжу вразили написом “Ми любимо ЗСУ”.
• Рекорд флешмобу:у 2021 році місто Ірпінь зібрало 742 учасники у вишиванках, встановивши рекорд за кількістю людей у вишиванках на одному флешмобі.

Міністерство освіти і науки України затвердило зміни до наказів, які визначають особливості організації дистанційного навчання в умовах воєнного стану.

Йдеться про накази МОН №1112 (від 7 серпня 2024 року) і №1115 (від 8 вересня 2020 року).

Ці зміни — частина політики «Школа офлайн». Її мета — забезпечити якісну освіту для кожної дитини, незалежно від того, де вона перебуває, — на контрольованій українським урядом території, тимчасово окупованій чи за кордоном.

Рішення є результатом системної співпраці з громадами й областями, а також враховує пропозиції, надані в межах громадського обговорення. Затверджені зміни адаптовані до потреб і специфіки прифронтових та прикордонних із росією регіонів.

Детальніше

Проєкти для початкової школи (1-4 класи) спрямовані на всебічний розвиток дитини, формування критичного мислення та вміння працювати в команді. Популярні теми включають STEM-дослідження (будівництво мостів, властивості води), соціальні проекти (екологія, допомога тваринам) та творчі завдання (створення книг, макети).

Популярні типи проектів (на основі джерел):

• STEM-проекти та дослідження:
  • «Магія симетрії»: створення орнаментів, вивчення симетрії в природі.
  • «Будівництво мостів/веж»: використання конструктора або підручних матеріалів для вивчення міцності.
  • «Властивості води»: експерименти (чому лід плаває, як розчиняються речовини).
  • «Створення роботів»: просте конструювання.
• Природничі та екологічні проекти:
  • «Співочі провісники весни»: вивчення птахів та створення годівничок.
  • «Свійські тварини»: дослідження, як доглядати за домашніми улюбленцями.
  • «Еко-патруль»: сортування сміття, створення поробок із вторинної сировини.
• Творчі та соціальні проекти:
  • «Сімейна подорож»: планування маршруту, розрахунок витрат та часу.
  • «Моє генеалогічне дерево»: дослідження історії родини.
  • «Читаючи твори В. Сухомлинського»: театралізація, творчі роботи.
  • «Мнемознайко»: використання мнемотехніки для запам’ятовування (наприклад, віршів). Етапи роботи над проектом:

1. Організаційний: вибір теми та мети.
2. Конструкторський/Дослідницький: збір інформації, планування.
3. Технологічний: безпосереднє виконання (створення продукту).
4. Завершальний: презентація результатів.

Найефективнішими є дослідження, що ґрунтуються на інтересах дітей та дозволяють самостійно конструювати знання

Державна підсумкова атестація  учнів, які завершують здобуття початкової освіти, повертається в українські школи у новому форматі. У 2026 році відбудться масштабне пілотування ДПА у 4-х класах, яке дозволить протестувати нові процедури та інструменти оцінювання перед загальнодержавним упровадженням. Як воно проходитиме, що перевірятимуть так як впливатимуть результати на подальше навчання дітей? Ми опрацювали матеріали сайту Українського центру оцінювання якості освіти та підготували відповіді на найпоширеніші запитання, які сьогодні хвилюють учителів початкової школи та батьків четвертокласників.

Мета та суть пілотування ДПА

Проведення ДПА у початковій школі не є поверненням до «контрольних іспитів» у класичному розумінні. Йдеться про поетапне впровадження системного оцінювання, яке дозволить побачити реальну картину сформованості ключових умінь і компетентностей учнів та визначити якість початкової освіти в умовах НУШ.

У 2024 та 2025 роках було проведено два етапи пілотування ДПА, участь у яких взяли близько 2000 учнів із різних шкіл України. Основна мета цих етапів полягала в апробації інструментів оцінювання та процедур, які мають забезпечити якісний аналіз навчальних досягнень молодших школярів.

Згідно з наказом МОН від від 08.01.2026 № 15 навесні 2026 року відбудеться третій, найбільш масштабний етап пілотування, у якому планується залучити близько 10 000 четвертокласників із різних регіонів та типів шкіл. Це дозволить не лише оцінити самі тести та завдання, а й апробувати процедури збору результатів через спеціальну освітню платформу (СОП), що розробляється IT‑фахівцями для централізованого обліку даних.

За підсумками пілотування можливе загальнодержавне впровадження ДПА з 2027 року, однак остаточне рішення залежатиме від низки чинників, зокрема безпекової ситуації в країні.

Детальніше