Чи не щороку в Україні виникає дискусія щодо використання мобільних телефонів у закладах освіти. Частина громадян підтримують повну їх заборону у школах, адже це заважає навчанню учнів і учениць. Натомість інша частина суспільства наголошує на неправомірності такого обмеження, особливо в умовах повномасштабної віни.

В Офісі освітнього омбудсмена Сергія Горбачова пояснили, чи можуть школярі та школярки користуватися телефонами в школі та чи мають право Управління освіти та школи заборонити використання гаджетів.

Під час обговорення цього питання батьківські спільноти категорично виступали проти будь-якої заборони, адже в умовах повномасштабної війни телефон є певним засобом безпеки та швидкого зв’язку учнів із батьками в разі надзвичайної ситуації. Натомість Управління освіти Львівської міської ради запропонувало врегулювати використання мобільних телефонів у закладах загальної середньої освіти. Докладніше про це можна дізнатися за посиланням.

За матеріалами сайту НУШ (nus.org.ua)

Часто вчителі стикаються з тим, що учні відмовляються робити уроки вдома. Нерідко однією з причин невиконання вправ стає нерозуміння вимог до завдань, складність формулювань чи заплутаність.

Для попередження цього рекомендується надавати інструкції. Зокрема, варто пояснювати завдання перед закінченням уроку та переконуватися, що школярі розуміють його суть.

Навчити вчитися, контролювати свою освіту й відповідати за неї – основне, що потрібно дати учням. У британському метадослідженні Teaching and Learning Toolkit науковці визначають таку стратегію найефективнішою і для середньої, і для початкової школи.

Дослівно цей метод можна перекласти як “метапізнання та саморегуляція”. Він включає комплекс прийомів, які розвинуть в учнях усвідомлений підхід до освіти, навчать їх стратегій планування, моніторингу та оцінювання свого навчання.

Учні мають здобути навички вибору найдоцільніших підходів для виконання конкретних завдань – й опанування навчального матеріалу загалом.

За матеріалами сайту НУШ (nus.org.ua)

Математика в початковій школі може бути простою та захопливою. Для цього вчителеві не потрібно мати під рукою дороге обладнання та матеріали – варто лише згадати, що математичних цікавинок чимало довкола нас.

“Нова українська школа” пропонує матеріал із зустрічі з канадійською педагогинею Світланою Цимбал-Святненко, яка ділиться досвідом:

• поєднання уроків математики з реальним життям та іншими шкільними предметами;
• використання навчальних інструментів, які не потребують додаткових коштів;
• математичні практики для початкової школи, які дають ефективний результат;
• формулювання питань для учнів, що сприяють глибшому розумінню математичних тем і понять.

Формувальне оцінювання – це про покращення якості викладання та підвищення ефективності освітнього процесу. За допомогою нього вчитель може оцінити не лише академічні результати, а й дослідити індивідуальні особливості дітей. Усе просто: для того, щоби процес був результативним, варто опанувати інструменти та методи формувального оцінювання.

Співбесіди та консультації, портфоліо, самооцінювання, особиста рефлексія, рубрики оцінювання та ситуативні нотатки – ці та інші методи можна використовувати, оцінюючи учнів.
Більшість із них базуються на уважному спостереженні вчителя за учнівством не тільки під час навчання, а й на перерві чи в несподіваних ситуаціях. Це дає можливість краще зрозуміти, як змінюються діти та на що треба звернути увагу.

“Нова українська школа” підготувала конспект із посібника “Українська для всіх”

Щороку 22 квітня відзначається День Землі, який ознаменував початок сучасного екологічного руху і визнаний найбільшою громадянською подією планети. У цьому році ювілейний 51-й День Землі відбудеться під слоганом «Відродити нашу Землю»!

Цікаві факти про Землю:

1. Твердінь земної кори відносна. Тектонічні плити плавають на поверхні магми, що міститься в ядрі Землі. Тектоніка рятує Землю від парникового ефекту: організми вмирають і виділяють вуглекислий газ. Якби вони не поглиналися землею, це призвело б до критичної маси вуглекислого газу в атмосфері. Земля б розігрілася і перетворилося на пекло.
2. 70% поверхні — це вода. Коли вперше люди подивилися на Землю з космосу, вона отримала своє друге ім’я — Блакитна планета.
3. Розплавлене «залізне» ядро Землі створює магнітне поле. По суті, сама планета являє собою великий магніт з полюсами.
4. Земля — єдина на сьогодні відома планета, на якій є життя. Це так, незважаючи на відкриття води та органічних молекул на Марсі.

Всеукраїнський відкритий урок до Всесвітнього дня землі “З турботою про землю”
Відкритий онлайн-урок “З турботою про Землю”. Зареєструватися на нього можна тут
Цікаві факти про Землю
День Землі. Об’ємна аплікація 
Л. Кравчук. Всесвітній день Землі

“Не можна дивитися на світ, сидячи в класі”, – кажуть вчителі, які регулярно практикують уроки на свіжому повітрі.
Побачити себе у цьому світі, згуртуватися, відкривати для себе нове, розвивати увагу, пам’ять і мислення – це і не тільки дають уроки поза стінами навчальних закладів. До того ж, в час пандемії COVID-19 уміння проводити заняття у такому форматі стає дуже корисним для вчителя.

Щороку 29 квітня відзначається Міжнародний день танцю (International Dance Day). Свято, присвячене всім стилям танцю, почали відзначати з 1982 року за ініціативою Міжнародної ради танцю (International Dance Council, CID) ЮНЕСКО в день народження французького балетмейстера Жана-Жоржа Новерра (Jean-Georges Noverre), реформатора та теоретика хореографічного мистецтва, який увійшов в історію як «батько сучасного балету».

Міжнародний день танцю 29 квітня: історія свята
Кравчук Л.В. Український гопак
Кравчук Л.В. Танці народів світу