Сайт для вчителів початкової школи

У 2026 році Всесвітній день вишиванки відзначає свій 20-річний ювілей. Нинішнє свято присвячене підтримці культурної спадщини окупованих регіонів, об’єднуючи людей в Україні та за кордоном.

Українці відзначатимуть День вишиванки 21 травня 2026 року.

Калейдоскоп святкувань: Від рекордів до щирих усмішок у вишиванках

І ось, у третій четвер травня, міста і села, великі й малі, вбираються у вишиванки. Це не просто одяг – це розмова без слів, це єднання поколінь, це відчуття причетності до чогось вічного і глибокого. Сьогодні День вишиванки відзначають у понад 60 країнах світу. Це свято стало платформою для встановлення унікальних рекордів, що демонструють всенародну любов до вишитої сорочки:

• Наймасовіше зібрання у вишиванках:у 2011 році місто Рівне зафіксувало рекордну кількість – 6570 осіб у вишиванках, які разом відзначили День Незалежності.
• Найдовша вишиванка:того ж 2011 року у Чернівцях було створено вишиванку-гігант розміром 4х10 метрів, яка стала окрасою корпусу Чернівецького національного університету – місця народження свята.
• Солодкий символ єдності:львівські кулінари створили неймовірний торт-вишиванку довжиною понад 16 метрів, відтворивши на ньому традиційні українські орнаменти.
• Живі полотна вишитих слів:у різних містах України до Дня вишиванки влаштовували флешмоби, створюючи живі написи з людей у вишиванках. У 2023 році в Києві понад 120 осіб утворили напис “UKRAINE” перед будівлею МЗС. А студенти Хмельницького політехнічного фахового коледжу вразили написом “Ми любимо ЗСУ”.
• Рекорд флешмобу:у 2021 році місто Ірпінь зібрало 742 учасники у вишиванках, встановивши рекорд за кількістю людей у вишиванках на одному флешмобі.

Інформаційно-цифрова компетентність є однією з ключових для учнівства і вчительства, враховуючи розгортання реформи “Нова українська школа” і оновлений професійний стандарт вчителя. Розвинути навички безпечного та усвідомленого використання цифрових технологій допомагають вправи міжнародної програми “Аси інтернету” (Be Internet Awesome), яку в Україні впроваджує ГО “ЕдКемп Україна”.

Ця програма розроблена як окремий цикл занять або може бути інтегрована в різні шкільні предмети в будь-якому класі. Вона формує вміння бути пильними, обачними і доброзичливими в онлайн-середовищі, розвиває цифрову грамотність, вчить створювати безпеку і комфорт у цифровому просторі. Для проведення вправ не потрібна спеціальна підготовка чи складне обладнання — найважливішим є аналіз і живе обговорення, що допоможе дітям краще розуміти цифрове середовище та почуватися в ньому впевнено й безпечно.

За матеріалами сайту НУШ (nus.org.ua)

Літні канікули — час, якого діти з нетерпінням чекають цілий навчальний рік. Це період відпочинку, яскравих пригод і нових вражень. Проте для батьків це може стати справжнім викликом, адже необхідно організувати дозвілля дитини та убезпечити її від можливих загроз.

Рекомендації від експертів

Тривалий час і вчителям, і батькам було складно зрозуміти, як оцінювати учнівство не балами, а словами. Та ще й так, щоб це мотивувало й описувало прогрес кожної й кожного під час навчання.

Саме такий підхід передбачає формувальне оцінювання. Утім, як показало дослідження “”Нова українська школа” в 5–6–х класах: виклики впровадження”, проведене ГО “Смарт освіта”, частина вчительства, яке працює з 5–6 класами НУШ, досі не розібралася, що саме передбачає формувальне оцінювання та як його використовувати на практиці.

А ті, хто потоваришував із формувальним, бачать у ньому чимало переваг, особливо під час навчання в умовах війни. Наприклад, декілька вчительок розповіли редакції “НУШ”, що формувальне оцінювання на дистанційці дає змогу постійно надавати учнівству зворотний зв’язок. А ще – мотивує дітей до навчання та вчить їх адекватно реагувати на критику.

Також учасниці курсів від програми “Демократична школа” Європейського центру ім. Вергеланда (Норвегія), розповіли:

• як війна вплинула на роботу з формувальним оцінюванням;
• які переваги бачать вчителі в його застосуванні;
• як педагоги та шкільні адміністрації поглиблюють свої знання про формувальне оцінювання;
• як змінилося розуміння формувального оцінювання.

Детальніше

За матеріалами сайту НУШ (nus.org.ua)

Чи не щороку в Україні виникає дискусія щодо використання мобільних телефонів у закладах освіти. Частина громадян підтримують повну їх заборону у школах, адже це заважає навчанню учнів і учениць. Натомість інша частина суспільства наголошує на неправомірності такого обмеження, особливо в умовах повномасштабної віни.

В Офісі освітнього омбудсмена Сергія Горбачова пояснили, чи можуть школярі та школярки користуватися телефонами в школі та чи мають право Управління освіти та школи заборонити використання гаджетів.

Під час обговорення цього питання батьківські спільноти категорично виступали проти будь-якої заборони, адже в умовах повномасштабної війни телефон є певним засобом безпеки та швидкого зв’язку учнів із батьками в разі надзвичайної ситуації. Натомість Управління освіти Львівської міської ради запропонувало врегулювати використання мобільних телефонів у закладах загальної середньої освіти. Докладніше про це можна дізнатися за посиланням.

За матеріалами сайту НУШ (nus.org.ua)

Часто вчителі стикаються з тим, що учні відмовляються робити уроки вдома. Нерідко однією з причин невиконання вправ стає нерозуміння вимог до завдань, складність формулювань чи заплутаність.

Для попередження цього рекомендується надавати інструкції. Зокрема, варто пояснювати завдання перед закінченням уроку та переконуватися, що школярі розуміють його суть.