Українські прислів’я та приказки як засіб засвоєння етичних  норм молодшими школярами

                                                                                 Кравчук Лариса,
старший  викладач кафедри
методики та психології
дошкільної і початкової освіти
ІППО КУ імені Бориса Грінченка

   З перших днів перебування в школі, дитина вчиться бути доброю, ввічливою, дисциплінованою, розпізнавати хороші і погані вчинки. Засвоєнню учнями молодшого шкільного віку морально-етичних норм сприяють прислів’я і приказки.
     Вони передаються з покоління в покоління. Це – голос народу, його безсмертна душа, найпотаємніша глибинна мудрість, особлива філософія, естетика, моральність. Недарма східні народи називають їх «квітами мови», греки – «домінантною думкою», англійці, французи та італійці – «плодами досвіду».
Для українців прислів’я і приказки – «золоті зернята народної мудрості». Вони втілюють найкращі якості, своєрідність характеру, специфічні морально-етичні норми, притаманні українському народу.
Завдяки високій емоційності, прислів’я і приказки мають великий виховний вплив на особистість Вони формують у дітей навички культурної поведінки, лаконічно і в доступній формі  вчать бути скромними, стриманими, шанувати батьків, поважати товаришів, жити серед людей.
З давніх-давен прислів’я і приказки широко використовувалися в повсякденному житті. Тут завжди можна знайти привід вжити ту чи іншу приказку чи прислів’я, адже часом влучний короткий вислів має більшу виховну силу, ніж довге «читання моралі».
Подані прислів’я і приказки вчитель може використати на уроках читання в ході роботи над художнім твором або української мови під час проведення хвилинок каліграфії: запропонувати учням каліграфічно списати одне з прислів’їв (порядок визначає вчитель) і за його змістом  провести коротку бесіду на етичну тему (один раз на тиждень). Можна на основі одного вибраного прислів’я побудувати цілий урок, або  провести низку уроків, об’єднаних темою того чи того прислів’я. Все в наших руках, шановні колеги.

                                         2 клас

1. Вік живи, вік учись.
2. Здоров’я в чистоті міцніє.
3. Подарунок назад не беруть.
4. Не піймав – не кажи злодій.
5. Чуже добро в користь не йде.
6. Не сунь носа до чужого проса.
7. Хто з других сміється, той перший заплаче.
8. Хто спішить, той людей смішить.
9. Краще думати, а потім говорити.
10. Краще договоритись, ніж побитись.
11. Не заживає рана від лихого слова.
12. Прислухайся до корисних і добрих слів.
13. Не переймай поганого навіть від батьків.
14. Як підеш, так і найдеш.
15. Хвастун – пустий чоловік.
16. Що посієш, те й пожнеш.
17. З ким поведешся, того й наберешся.
18. Помірність – мати здоров’я.
19. В заздрості немає радості.
20. Не радій чужому горю.
21. Людині потрібна людяність.
22. Слухай перший, говори останній.
23. Слово чемне кожному приємне.
24. Акуратність прикрашає людину.
25. Шануй людей і тебе шануватимуть.
26. Звичай – другий закон.
27. На лагідність відповідають добротою.
28. Спершу подумай, потім скажи.
29. Чини добро й нікого не бійся.
30. Ввічливість не вадить й короні.
31. Ввічливості відкриваються всі двері.
32. Крутиться як дзиґа.
33. Від роботи не бігай.
34. Менше обіцяй – більше роби.
35. Скромних скрізь поважають.

  3 клас

1. Як хочеш пропасти, почни красти.
2. Не гордись, що великий, бо є ще більші.
3. Скажеш «гоп» як перескочиш.
4. Не суди по одежі, суди по розуму.
5. Як гукнеш, так і відгукнеться.
6. Що роблю, за те й відповідаю.
7. Лихі вчинки ганьблять людину.
8. Говорити добрі слова – це щастя.
9. Не в міру з’їси – здоров’я не проси.
10. Лагідне слово – ключ до серця.
11. Слово без діла нічого не варте.
12. З чужого горя не смійся.
13. Неввічливому шана невелика.
14. Стримуй себе у словах.
15. З другом говори ввічливо.
16. Коли не звуть – у гості не йдуть.
17. Не роби того, чого не слід робити.
18. Приємне слово всім до любові.
19. Краденим добром багатий не будеш.
20. Як посолиш, так і їстимеш.
21. Правда кривду переважить.
22. Не хвались, а вчись!
23. На злодієві шапка горить.
24. З самого початку думай, який буде кінець.
25. Пташка красна пір’ям, а людина – вчинками.
26. Кажи правду – буде честь і шана.
27. Думай про інших, не тільки про себе.
28. Будь привітним, але не надокучливим.
29. Помиляйся, але признавайся.
30. Вчасна поміч – як дощ у засуху.
31. Хто любить лише себе, того люди не люблять.
32. Хто багато обіцяє. той нічого не робить.
33. Кожній речі своє місце.
34. Не хитруй, не мудруй. а чесно працюй.
35. Де не поклав, там не візьмеш.

                                          4 клас

1. Не хвалися силою, а хвалися розумом.
2. З брудними руками за стіл не сідають.
3. Добрій дитині завжди більше молока перепадає.
4. За добре слово не платять грошей, а скажеш – усім приємно.
5. Неввічливому і неуку шана невелика.
6. Поважай того, хто зробив тобі хоч крихту добра.
7. Не золото прикрашає людину, а ввічливість.
8. Стримуй себе у всьому, а найбільше в словах.
9. З другом говори ввічливо: від грубого слова близький стає чужим.
10. Шануй батька й неньку – і буде тобі скрізь гладенько.
11. По можливості не кривдь і мурашку.
12. Якщо ввічливо попросиш, завжди дадуть.
13. Слова щирого вітання дорожчі за частування.
14. Від доброго не біжи, а поганого стережись.
15. Скромних скрізь поважають, а хвальків зневажають.
16. З чужого не смійся горя, бо й своє іде не з-за моря.
17. Хто чекає гостей, той накриває стіл і не зачиняє дверей.
18. Поважають тих, хто не розкидає слів пустих.
19. Добре слово коштує мало, а значить багато.
20. Слова й діла показують всім, хто є ким.
21. Перш ніж судити інших, подивись на себе.
22. Не роби іншому того, що було б неприємним тобі.
23. Заживає рана від опіку, та не вщухає біль, завданий словом.
24. Краще думати, а потім говорити, аніж говорити, а потім думати.
25. Хто не поважає інших, той не поважає себе.
26. Як ти вітаєш, так і тебе вітатимуть.
27. Спершу слово зваж, а потім скаж.
28. Приємне слово всім до любові, а мова гірка – кожен тіка.
29. На чиїй землі живеш, того народу й закони шануй.
30. Не плюй в колодязь, прийдеться води напитися.
31. Не плач, як загубиш, не радій, як знайдеш.
32. Залізо іржа з’їдає, а заздрий від злості погибає.
33. На неохайній людині всяка одежа погана.
34. Погано жити, як з сусідами не дружити.
35. Над товаришем не смійся, бо над собою заплачеш.