Archive for Методичні поради

День Землі

362179Щорічно 22 квітня у всьому світі відзначають День Землі. Цей день став міжнародним святом любові та турботи за наш спільний дім. Саме 22 квітня в різних куточках земної кулі небайдужі до екологічних проблем люди проводять різні заходи, спрямовані на те, щоб зберегти планету від екологічного лиха.

Кравчук Л.В. Міжнародний День Землі
Міжнародний День Землі: відео
Полякова О.В. Топ-10 цікавих фактів про планету
Як провести День Землі під час карантину
Кияни можуть приєднатися до цифрового прибирання планети

Методичні поради вчителям початкової школи, щодо організації дистанційного навчання

dystanczijne-navchannya-karantyn-osvita-624x371З 12 березня 2020 року в Україні запроваджено карантин для усіх закладів освіти. Відповідне рішення Уряд ухвалив 11 березня 2020 року. Докладні рекомендації для керівників закладів та управлінців є у листі Міністерства освіти і науки №1/9-154 від 11 березня 2020 року. Для ефективної організації навчання здобувачів освіти закладів загальної середньої освіти  в умовах обмеження освітнього  процесу рекомендується використовувати форми дистанційного навчання.
Головним завданням дистанційного навчання є розвиток творчих та інтелектуальних здібностей людини за допомогою відкритого і вільного використання всіх освітніх ресурсів і програм, у тому числі, доступних в Інтернеті. А оскільки Інтернет – це світова інформаційна мережа, то вона може бути одним із засобів дистанційного навчання, тому що її дані допоможуть учням (і викладачам) створити повну інформаційну картину з питань, що їх цікавлять.

Полякова О.В. Методичні поради вчителям початкової школи
Дистанційне навчання. Як полегшити роботу вчителя
Дистанційне навчання в 3-4 класах: інструкції, приклади уроків та комунікації з батьками
Що дивляться діти в НУШ: добірка відео
Дистанційне навчання: як вчитись за комп’ютером, щоб не зіпсувати зір
Матеріали та інструменти для ведення дистанційного навчання від фінського проєкту (+приклад онлайн-уроку)
Як організувати навчання на карантині – матеріали від фінського проєкту. Частина 2

Ранкова руханка – навіщо вона дитині і чому фізкультура її не замінить

Rankova-zustrich-shho-tse-i-navishhoКожній дитині для розвитку та доброго самопочуття потрібно щодня понад годину активно рухатись – такі рекомендації ВООЗ. З огляду на тритижневий карантин, фізичні вправи ще потрібніші – як дітям, так і дорослим.

Проєкт “Дружня школа” зібрав поради, як прищепити дітям любов до ранкової руханки.
Однією з цілей НУШ є поширення фізичної активності на уроках – кілька хвилин руханки допомагають дітям зняти напруження, розслабитись, перемкнути увагу, підняти настрій. Але руханка у школі, переважно, є більше грою, яка розважає, навчає, відволікає, але не дає потрібного навантаження для тіла.
Удома є більше часу та простору, щоб розім’ятись. У звичній обстановці дитина не буде соромитись робити, що їй хочеться, – потягуватись, присідати чи стрибати. А під час карантину фізичні вправи тим паче мають стати сімейною звичкою.

Формування мовленнєвої компетентності молодших школярів на уроках української мови та читання

Сучасне суспільство вимагає виховання самостійних, ініціативних, відповідальних громадян, здатних ефективно взаємодіяти у виконанні соціальних, виробничих і економічних завдань. Виконання цих завдань потребує розвитку особистісних якостей і творчих здібностей людини, умінь самостійно здобувати нові знання та розв’язувати проблеми, орієнтуватися в житті суспільства. Саме ці пріоритети лежать в основі реформування сучасної загальноосвітньої школи, головне завдання якої – підготувати компетентну особистість, здатну до знаходження правильних рішень у конкретних навчальних, життєвих, а в майбутньому і професійних ситуаціях. Тому актуальним завданням сучасної школи є реалізація компетентнісного підходу в навчанні. Одним із основних напрямів компетентнісно орієнтованого навчання є формування мовленнєвої компетентності школярів.

Як розвивати критичне мислення в учнів (з прикладом уроку)

1449146361

Критичне мислення нині один з модних трендів в освіті. Про те, що його розвиток є одним з наскрізних завдань навчально-виховного процесу, йдеться й у Концепції нової української школи.
Та з чого починати? Як навчати дітей розрізняти факт і суб’єктивне бачення, не піддаватися на маніпуляції?
Наша відповідь – використовувати методи розвитку критичного мислення під час уроків.
Критичне мислення – складне й багаторівневе явище. Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень.
З педагогічної точки зору критичне мислення – це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини:

  • аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;
  • бачити проблеми, ставити запитання;
  • висувати гіпотези та оцінювати альтернативи;
  • робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його.

Цим мисленнєвим операціям можна і необхідно навчати, а далі – вдосконалювати їх, тренувати, як, наприклад, тренують м’язи спортсмени чи техніку гри – музиканти. І саме школа є ідеальним середовищем для цього.
То який він – урок з розвитку критичного мислення?

Поради дитячого психолога Світлани Ройз

Вік молодших школярів – вік загостреної чутливості. Перехід від дитсадкового милування, відчуття своєї унікальності до шкільної відповідальності та критики – складний для багатьох дітей. Перший клас школи, як мінімум, є адаптаційним, перехідним на фізіологічному, емоційному, інтелектуальному та соціальному рівнях розвитку дитини. Під час будь-якого адаптаційного процесу для дитини важливим є ресурс, підтримка і авторитет «ведення», адже дитина дуже чутлива та уважна до того, хто стає для неї опорою. Перший Учитель є шкільним «психологічним коконом», який може допомогти зміцнити, проявитися і розкритися потенціалу дитини. Важливо,  щоб перший учитель давав приклад авторитетності (поваги, усвідомлення свого місця, емоційної компетентності та зрілості), а не авторитарності (тиску, емоційної оцінки та нав`язування правил).

Чому важливо обережно використовувати червону ручку (як і будь-який жорсткий вияв критики)?

Методичні рекомендації

Пізнавально-дослідницька робота молодших школярів під час навчальних екскурсій (переглянути та скачати)

Культура мовлення як складова загальної культури особистості (методичні рекомендації)

movlennyaСучасне суспільство не може існувати без мови – найважливішого засобу спілкування, засобу вираження думок та передачі досвіду сучасникам і нащадкам. Мова – наше національне багатство, тому на перший план виходить питання культури мови. Серед них головними є питання оволодіння правилами граматики, правопису, вимови й наголошення. Величезне значення має також вивчення й правильне використання мовних засобів вираження думки залежно від мети й змісту висловлювання.
Культура мовлення є складовою загальної культури особистості, тому треба дбати про такі морально-етичні категорії, як любов до рідної мови, мовно-національна самосвідомість, які стають реальністю тільки при активному ставленні до слова, коли існує потреба шліфувати свою мову, вчитися слухати і сприймати слово, володіти ним як засобом  спілкування і пізнання.

Детальніше>>

Фестиваль науки в Інституті післядипломної педагогічної освіти КУ імені Бориса Грінченка

festival_naukiЗ 10 по 27 травня 2016 року в Інституті післядипломної педагогічної освіти КУ імені Бориса Грінченка проводиться Фестиваль науки. Заходи, організовані у рамках Фестивалю, спрямовані на популяризацію наукових знань в суспільстві, формуванню позитивного ставлення, інтересу до них. Цьогорічний Фестиваль науки присвячуємо проблемі «Дитина і читання». До вашої уваги пропонуємо добірку матеріалів, які стануть у нагоді всім тим, хто цікавиться питаннями дитячого читання у різних його аспектах.
Вчені: читання витіснило з мозку інші навички
Гончаренко А.М. Література як засіб духовно-душевного розвитку особистості у дошкільному дитинстві
Дислексія: симптоми, корекція, причини дислексії у дітей
Єпіхіна М.В. Формування навички швидкого читання у молодших школярів
Книга не має бути покаранням або як заохочувати дітей до читання
Книги про читання
Кондзелка Н. Як зацікавити дітей до читання
Кравчук Л.В. Казка як чинник засвоєння молодшими школярами етичних норм
Кравчук Л.В. Творчі завдання на уроках літературного читання в початкових класах
Кравчук Л.В. Спеціальні вправи, які можна проводити на уроках читання
Кравчук Л.В. В.О.Сухомлинський про дитяче читання
Кравчук Л.В. Правильне мовне дихання як засіб виразного читання
Найкращі досягнення у популяризації читання
Одімова І.В. Урок літературного читання 3 клас. Не роби іншому того, чого сам не любиш. Іван Франко «Лисичка і Журавель»
Полякова О.В. Як вибрати книгу для дитини
Сенченко М. Читання, соціальна нерівність, електронна книга
Читання і фактори формування читацького середовища
Читання комп’ютерних дітей

Чорнобильські дзвони, 30 років потому

chornobyl26 квітня 2016 року виповнюється 30 років з моменту страшної для всього людства техногенної ядерної катастрофи – аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
З метою гідного вшанування подвигу учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, належного забезпечення соціального захисту постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, створення умов для економічної реабілітації та розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення, а також посилення уваги суспільства й світової спільноти до проблем подолання наслідків цієї техногенної катастрофи та на підтримку ініціатив громадськості в Україні 2016 рік оголошено Роком вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи. Про це йдеться в Указі президента України № 702/2015 «Про заходи у зв’язку з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи».
Л.В.Кравчук. Слова ці знають і старі, й малі: „Чорнобиль”, „радіація” і „зона”…: презентація
Є.В.Полубюк. 30 років трагедії на ЧАЕС: презентація